1. У фізиці та матеріалознавстві — лінія на фазовій діаграмі, що відокремлює область твердого стану сплаву або суміші від області рідкого стану або області твердого розчину; температура, за якої при охолодженні розчин починає кристалізуватися.
2. У нумізматиці — золота монета Візантійської імперії, введена в обіг за імператора Костянтина I Великого (IV ст. н.е.), що була основною грошовою одиницею та зразком для багатьох середньовічних монет.