Древослів

Словник Української Мови

солетворний

[solɛtʋornɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Солетворний (від «соль» — нота та «творити») — музичний термін, що стосується творчості чи творіння сольних партій; призначений для виконання солістом або такий, що створює ефект соло.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солетворний, р. солетворного, д. солетворному, з. солетворного, о. солетворним, м. солетворнім

Більше записів