1. (від лат. solacium — утіха, потіха) — утіха, потіха, заспокоєння, втішна думка або дія, що приносить полегшення у горі, стражданні.
2. (у спеціалізованих контекстах, наприклад, у філософії або релігії) — духовна або моральна підтримка, внутрішнє задоволення, що походить від віри, роздумів або усвідомлення певних істин.