соль-бемоль мажор

[solʲ-bɛmolʲ mɑʒor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний лад, у якому тонікою є звук соль-бемоль, а звукоряд будується за схемою мажорного ладу: тон-тон-півтон-тон-тон-тон-півтон.

  2. Тональність, заснована на цьому ладі, що має шість бемолей при ключі (сі-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль, ре-бемоль, соль-бемоль, до-бемоль).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соль-бемоль мажор, р. соль-бемоль мажору, д. соль-бемоль мажорові, з. соль-бемоль мажор, о. соль-бемоль мажором, м. соль-бемоль мажорі, к. соль-бемоль мажоре

Більше записів