соколя

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “сокіл”, що означає молоду або маленьку пташку сокола, а також може вживатися як ласкаве звертання до дитини чи коханої людини.

2. В українській поетичній та пісенній традиції — символічне найменування козака, лицаря, молодого воїна, зокрема в контексті козацько-лицарської доблесті (наприклад, у фразеологізмах “соколи-козаки”, “соколи-молодці”).

3. Рідкісна власна назва (наприклад, прізвище, назва села або іншого об’єкта).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |