сокольник

[sokolʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка займається дресируванням та утриманням соколів для полювання (соколиного полювання).

  2. У давнину — придворний чин у Московській державі, що відповідав за організацію соколиного полювання.

  3. Прізвисько або прізвище, що походить від назви професії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сокольник, р. сокольника, д. сокольникові, з. сокольника, о. сокольником, м. сокольникові, к. сокольнику

Більше записів