согдійці

[soɦdijt͡si] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Давній іранськомовний народ, що мешкав у Середній Азії в історичній області Согдіана (територія сучасних Узбекистану та Таджикистану), відомий як активні торговці та посередники на Великому шовковому шляху.

  2. Представники цього народу, які створили власну писемність (согдійське письмо) та багату культуру, що вплинула на сусідні народи Центральної Азії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. согдійка, р. согдійки, д. согдійці, з. согдійку, о. согдійкою, м. согдійці, к. согдійко

Більше записів