содзюцу

[sodzjut͡su] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У японських бойових мистецтвах — техніка володіння списом (яри), що характеризується використанням довгої зброї з симетричним наконечником, призначеної як для колючих, так і для рублячих ударів.

  2. У ширшому значенні — комплексна дисципліна або школа (рю) традиційної японської фехтування на списах, що включає вивчення стійок, переміщень, ударів та захистів з використанням різних видів довгої древкової зброї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. содзюц, р. содзюца, д. содзюцові, з. содзюца, о. содзюцом, м. содзюці, к. содзюц

Більше записів