сода

[sodɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна сполука, білий порошок, що є натрієвою сіллю вугільної кислоти (Na₂CO₃ або NaHCO₃), широко використовується в харчовій промисловості, побуті як розпушувач для тіста та засіб для чищення.

  2. Розмовна назва газованої (сильногазованої) води, часто з додаванням фруктових сиропів або ароматизаторів.

  3. У технічній та хімічній термінології — загальна назва для солей вугільної кислоти (карбонатів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сода, р. соди, д. соді, з. соду, о. содою, м. соді, к. содо

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘сода’ походить з арабської мови, де воно пов’язане з дієсловом ‘шадаа’ (розколювати). Ця назва виникла через те, що попіл з рослини курай (Salsola) використовували для лікування головного болю. Раніше існувала помилкова теорія, що слово походить від латинського ‘solida’ (міцна, тверда), але сучасні дослідження її спростовують. В українській мові також існує споріднене слово ‘содник’ — назва рослини з роду Suaeda, яка містить соду та поташ у своїй золі.
Споріднені слова:луг, поташ, курай

Більше записів