собрат

1. (заст.) Той, хто народився в один час з кимсь, одноліток; ровесник.

2. (перен., книжн.) Той, хто належить до того самого кола, професії, спільноти за думками, діяльністю тощо; побратим, однодумець, колега.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |