соболівництво

[soboliʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Історичний термін, що позначає систему господарювання та соціальних відносин у Соболівській економії (володінні) на Поділлі в XVII–XVIII століттях, засновану на фільварково-панщинному устрої та кріпацтві.

  2. У переносному значенні — жорстока експлуатація, пригнічення, кріпацтво; символ деспотичного панування та важкого поневолення (за аналогією з порядками в Соболівці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соболівництво, р. соболівництва, д. соболівництву, з. соболівництво, о. соболівництвом, м. соболівництві, к. соболівництво

Більше записів