собітковий

[sobitkoʋɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до собітки, тобто до майна, матеріальних цінностей, що є у чиємусь володінні; майновий, матеріальний.

  2. (У фінансовій та юридичній практиці) Позначає сукупність активів і пасивів, що характеризують майновий стан підприємства чи особи на певну дату; балансовий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. собітковий, р. собіткового, д. собітковому, з. собіткового, о. собітковим, м. собітковім, к. собітковий

Більше записів