собіт

1. У давньоєгипетській міфології — богиня неба, мати бога Сонця Гора, одна з божественних покровительок фараона; зображалася у вигляді жінки з головним убором у формі сокола або з рогами та сонячним диском.

2. У давньоєгипетській астрономії та календарі — Сіріус, найяскравіша зоря зоряного неба, чий геліакичний схід (перша поява на світанку) ознаменовував початок річного розливу Нілу та новоріччя.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |