Значення
-
(діал.) Те саме, що сніцар — майстер, який виготовляє сніти (довгі дерев’яні жердини для воза, кінці яких встромляються в гнізда осі).
-
(перен., рідк.) У мисливській лексиці — той, хто полює на птахів, використовуючи сніти (жердини) з сітками або іншими пристосуваннями для їхнього відловлювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сницар, р. сницаря, д. сницареві, з. сницаря, о. сницарем, м. сницареві, к. сницаре