Сновигайло — власна назва персонажа українського народного календаря та обрядів, пов’язаного зі святом Стрітення (15 лютого за старим стилем); персоніфікація зими, що “сновигає” (блукає, тиняється) останніми днями.
Сновигайло — ужиткова назва для людини, яка постійно тиняється без певної мети, баламутить, створює метушню; непосидюча, метушлива особа.