1. У давньослов’янській міфології — божество сну, персонаж, що уособлює сновидіння або має владу над ними; рідко вживаний синонім до “сновидіння” у значенні божества.
2. Застаріле або поетичне позначення самого сновидіння, сни, видіння під час сну.
3. У сучасній українській мові найчастіше вживається як власна назва — ім’я міфологічного персонажа, літературного героя або як частина назви твору (наприклад, “Сновиддя” Івана Франка).