снопчик

[snopt͡ʃɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “сноп” — невеликий сніп, невелика зв’язана пучка колосся, трави, стебел.

  2. (у ботаніці) Тип суцвіття (складний волоть), характерний для злакових рослин (наприклад, жита, пшениці), що складається з декількох колосків, прикріплених до загальної осі.

  3. (переносно) Невелика кількість чогось, що нагадує за формою зв’язаний пучок (наприклад, снопчик променів, снопчик світла).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. снопчик, р. снопчика, д. снопчикові, з. снопчик, о. снопчиком, м. снопчикові, к. снопчику

Більше записів