сніп

1. Зв’язані разом колосся збіжжя (жита, пшениці, вівса тощо) або стебла деяких інших рослин (льону, конюшини), що становлять окрему одиницю при збиранні, перенесенні чи зберіганні врожаю.

2. Переносно: група, кількість однорідних предметів, зібраних, зв’язаних або з’єднаних докупи (наприклад, сніп променів, сніп квітів).

3. У техніці та промисловості: пучок, комплект однорідних довгих предметів (дротів, труб, електродів тощо), з’єднаних разом.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |