сніготоплення

[sniɦotoplɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес танення снігу під впливом підвищення температури повітря, сонячної радіації, дощу або інших факторів.

  2. Період (сезон) року, коли відбувається інтенсивне танення снігового покриву, зазвичай навесні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сніготоплення, р. сніготоплення, д. сніготопленню, з. сніготоплення, о. сніготопленням, м. сніготопленні, к. сніготоплення

Більше записів