Древослів

Словник Української Мови

снігонагромадження

[sniɦonɑɦromɑdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес накопичення снігу під впливом вітру або внаслідок снігопаду, що призводить до утворення сугробів, заметів, сніжних карнизів тощо.

  2. Конкретне місце, ділянка або утворення, де сніг накопичився у великій кількості внаслідок такого процесу; снігове нагромадження, замет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. снігонагромадження, р. снігонагромадження, д. снігонагромадженню, з. снігонагромадження, о. снігонагромадженням, м. снігонагромадженні, к. снігонагромадження

Більше записів