снігоболотохід

[sniɦobolotoxid] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальне транспортне засоб, призначений для пересування по важкопрохідній місцевості, зокрема по глибокому снігу та болотистій місцевості, зазвичай на гусеничному ходу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. снігоболотохід, р. снігоболотохода, д. снігоболотоходові, з. снігоболотохід, о. снігоболотоходом, м. снігоболотоході, к. снігоболотоходе

Більше записів