смиренник

1. Людина, яка відрізняється смиренністю, покірним і лагідним характером; покірник, покірна людина.

2. Релігійний подвижник, аскет, який добровільно зрікається мирських благ і пристрастей, присвячуючи себе служінню Богові в покорі та молитві.

3. (заст.) Той, хто смиряється, покірно переносить долю, нещастя; принижений, поневолений.

Приклади вживання слова

смиренник

Error: no such table: sentences