Значення
-
Властивість або стан людини, що проявляється в усвідомленні власної недосконалості, відсутності пихи, гордощі та готовності приймати долю, волю вищих сил або обставини без скарг і опору; покірність.
-
Скромність, невибагливість у поведінці, побуті, зовнішньому вигляді; відсутність прагнення до показного, розкішного.
-
У релігійному контексті — християнська чеснота, добровільне приниження, зневага до себе як шлях до духовного вдосконалення та зближення з Богом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смиренність, р. смиренності, д. смиренності, з. смиренність, о. смиренністю, м. смиренності, к. смиренносте