Значення
-
Довгаста, витягнута ділянка чого-небудь, що відрізняється від сусідніх своїм кольором, матеріалом, властивостями тощо.
-
Визначена лініями, межами ділянка земної поверхні, простору, території, призначена або придатна для певної мети.
-
У географії — частина земної поверхні, що простягається в певному напрямку та характеризується спільними кліматичними, рослинними або іншими природними особливостями.
-
Відносно вузька, довгаста частина матеріалу (паперу, тканини, металу тощо).
-
Період, проміжок часу, для якого характерні певні події, явища, стан.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смуга, р. смуги, д. смузі, з. смугу, о. смугою, м. смузі, к. смуго
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘смуга’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом ‘смердіти’ (мати запах). Це може здатися несподіваним, але в давнину це слово могло означати ‘смуга, слід, позначка’, можливо, через асоціацію із запахом, який залишає слід. Таким чином, ‘смуга’ — це позначка, лінія або ділянка, що виділяється на поверхні.