Древослів

Словник Української Мови

смоляник

[smoljɑnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Робітник, який займається випалюванням смоли з деревини або видобутком соснової смоли (живиці).

  2. Той, хто виготовляє або продає смолу, дьоготь та інші подібні продукти.

  3. Заст. Прізвисько або прізвище, пов’язане з зайняттям смоляним промислом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смоляник, р. смоляника, д. смоляникові, з. смоляник, о. смоляником, м. смоляникові, к. смолянику

Більше записів