Древослів

Словник Української Мови

смільний

[smilʲnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який має властивість смілити, здатний смілити (рідко вживане значення).

  2. Який містить у собі смолу, насичений смолою; смолистий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смільний, р. смільного, д. смільному, з. смільного, о. смільним, м. смільнім, к. смільний

Більше записів