смілко

[smilko] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від слова “смілий” та вказує на характер предка або його прізвисько.

  2. У народній творчості та фольклорі — втілення персонажа-смільчака, відважного героя, часто використовується як власне ім’я або прізвисько такого персонажа.

  3. (Заст.) Той, хто відрізняється сміливістю, відвагою, мужністю; смільчак, хоробрець (використовувалося переважно як прізвисько або іменування).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смілка, р. смілки, д. смілці, з. смілку, о. смілкою, м. смілці, к. смілко

Більше записів