Значення
-
Рідкісне, архаїчне слово, що позначає предмет, ядра або явище, що викликає сміх, насмішку; те саме, що сміховисько, потіха.
-
У літературознавстві та фольклористиці — жанровий визначник для творів гумористичного або сатиричного характеру, короткого комічного оповідання, жартівливої мініатюри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сміховинка, р. сміховинки, д. сміховинці, з. сміховинку, о. сміховинкою, м. сміховинці, к. сміховинко