Древослів

Словник Української Мови

сміхотуха

[smixotuxɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне, незвичайне або комічне явище, ситуація або подія, що викликає веселий, нестримний сміх; щось дуже смішне.

  2. Застаріле позначення жінки або дівчини, схильної до постійного сміху, жартів, веселощів; жартівниця, веселуха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сміхотуха, р. сміхотухи, д. сміхотусі, з. сміхотуху, о. сміхотухою, м. сміхотусі, к. сміхотухо

Більше записів