смертодійний

[smɛrtodijnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який спричиняє смерть, завдає смертельного удару; смертоносний.

  2. Уживається як складова частина власних назв (найменувань) зброї, техніки тощо, що має велику руйнівну силу (наприклад, «смертодійна куля»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смертодійний, р. смертодійного, д. смертодійному, з. смертодійного, о. смертодійним, м. смертодійнім

Більше записів