смеріччя

Тлумачення із “Словника української мови”* СМЕР І ЧЧЯ, СМЕР Е ЧЧЯ , я, с., збірн. Смерековий ліс , гай ; смерекова памолодь . Мило було продиратися між кущами ліщини , крислатими буками , колючим смеріччям (Хотк., II, 1966, 44); Молоде смеріччя вигиналося над ними таке рідне , таке миле , як руки матері (Турч., Зорі .., 1950, 18); Від карпатської маржини , Від смереччя та ожини ,.. Черемош перебирає Світле золото трембіт (Мал., Щедре літо , 1949, 15); // Гілки , віти смереки . Докинув [ Іван ] у ватру смеріччя ( Коцюб ., II, 1955, 348).