смердячий

[smɛrdjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має різкий, неприємний, часто гнилісний запах; смердючий, вонючий.

  2. Який викликає огиду, відразу; огидний, мерзенний (переносно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смердячий, р. смердячого, д. смердячому, з. смердячого, о. смердячим, м. смердячім

Більше записів