Значення
-
У Київській Русі та в українських князівствах у XI–XIV століттях — селянин-общинник, який був вільним, але сплачував податки князю; пізніше — залежний селянин.
-
У давньоруській та українській літературі, літописах — загальна назва простолюдина, селянина (часто з відтінком зневаги).
-
Переносно, уживається як лайливе слово для позначення грубої, некультурної, підлої людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. смерд, р. смерда, д. смердові, з. смерда, о. смердом, м. смерді, к. смерде