смаглюк

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характерну рису предка (смаглий, засмаглий на сонці чоловік) або на його заняття (той, хто працює зі смолою, “смагою”).

2. У місцевих говірках — зменшувально-пестлива форма від “смаглий” (засмаглий, темношкірий чоловік або хлопець).

3. У народній творчості та фольклорі — можливе прізвисько персонажа, що відображає його зовнішність або характер.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |