смаглюк

[smɑɦljuk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характерну рису предка (смаглий, засмаглий на сонці чоловік) або на його заняття (той, хто працює зі смолою, “смагою”).

  2. У місцевих говірках — зменшувально-пестлива форма від “смаглий” (засмаглий, темношкірий чоловік або хлопець).

  3. У народній творчості та фольклорі — можливе прізвисько персонажа, що відображає його зовнішність або характер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смаглюк, р. смаглюк, д. смаглюк, з. смаглюк, о. смаглюк, м. смаглюк, к. смаглюк

Більше записів