Значення
-
Монах у православному чи греко-католицькому монастирі, який виконує різні господарські роботи та доручення; послушник.
-
Застаріле: той, хто перебуває на службі, виконує чітко визначені обов’язки; службовець, урядовець (перев. нижчого рангу).
-
Переносно, зневажливо: сліпий, рабський прихильник чи виконавець чиєїсь волі; прибічник, лакей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. служка, р. служки, д. служці, з. служку, о. служкою, м. служці, к. служко