Значення
-
Рідкісна назва рослини з родини розових, що має дрібні червонуваті плоди з кісточкою; те саме, що повстяниця або кизил (Cornus sanguinea).
-
Заст. та діал. Назва рослини з родини розових, що має схожі на кизил плоди; те саме, що терен (Prunus spinosa).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слуква, р. слукви, д. слукві, з. слукву, о. слуквою, м. слукві, к. слукво
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘слуква’ позначає птаха вальдшнепа (Scolopax rusticola). Воно походить від праслов’янського *sloka, яке споріднене з литовським slankà, латиським slùoka, прусським slanke (усі означають ‘вальдшнеп’), а також з литовським sliñkti (‘повзти, повільно йти’) та давньоверхньонімецьким slingan (‘звиватися, повзти’). Назва, ймовірно, пов’язана з повільною ходою птаха або його звичкою підкрадатися. Інші припущення пов’язують її зі словом *slok- (‘згорблений, зігнутий’) через кривий політ, або з характером крику птаха.