Слухонімота — медичний термін, що означає одночасне ураження слуху та мови, коли глухота, особливо вроджена або набута у ранньому дитинстві, призводить до неможливості опановування мовлення природним шляхом.
слухонімота
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |