слухонімота

[sluxonimotɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Слухонімота — медичний термін, що означає одночасне ураження слуху та мови, коли глухота, особливо вроджена або набута у ранньому дитинстві, призводить до неможливості опановування мовлення природним шляхом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слухонімота, р. слухонімоти, д. слухонімоті, з. слухонімоту, о. слухонімотою, м. слухонімоті, к. слухонімото

Більше записів