1. Властивість слухняної людини; покірність, поступливість, готовність виконувати чиюсь волю без супротиву.
2. Поведінка, що характеризується надмірною покірністю, схильністю до беззаперечного підпорядкування; конформізм.
слухнянство
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |