Древослів

Словник Української Мови

слухнянство

[sluxnjɑnstʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість слухняної людини; покірність, поступливість, готовність виконувати чиюсь волю без супротиву.

  2. Поведінка, що характеризується надмірною покірністю, схильністю до беззаперечного підпорядкування; конформізм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слухнянство, р. слухнянства, д. слухнянству, з. слухнянство, о. слухнянством, м. слухнянстві, к. слухнянство

Більше записів