слухаючий

Значення

1. Той, хто сприймає мовлення на слух, уважно слідкує за розповіддю, промовою, викладом тощо; присутній на лекції, доповіді, концерті як отримувач інформації чи вражень.

2. У системі суспільної комунікації (наприклад, у медіа, освіті) — представник аудиторії, яка сприймає інформацію через аудіальний канал, на відміну від читача або глядача.

3. (У спеціалізованому контексті) Студент навчального закладу, який відвідує заняття без зарахування на повний курс або без отримання диплома (наприклад, вільний слухач).

Правопис та відмінювання