слухацький

[sluxɑt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосунковий до слухача (слухачів), властивий слухачеві, призначений для слухачів.

  2. Стосунковий до слухача навчального закладу (на противагу студенту), що навчається на вечірньому, заочному відділенні або на підготовчих курсах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слухацький, р. слухацького, д. слухацькому, з. слухацького, о. слухацьким, м. слухацькім

Більше записів