слуханий

[sluxɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який користується увагою, повагою, авторитетом; шановний, поважний (про людину).

  2. Який заслуговує на довіру, визнаний; авторитетний (про думку, джерело тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слуханий, р. слуханого, д. слуханому, з. слуханого, о. слуханим, м. слуханім

Більше записів