Значення
-
Дія за значенням дієслова слухати; сприйняття звуків, мови тощо органами слуху.
-
Процес уважного сприйняття та осмислення інформації на слух, часто з елементами розуміння, аналізу або співпереживання.
-
(У спеціальному контексті) Попереднє розгляд справи, обговорення питання або ознайомлення з чим-небудь у певній інстанції (наприклад, судове слухання, слухання у парламенті).
-
(У музичній педагогіці) Один із видів навчальних вправ, спрямованих на розвиток музичного слуху, вміння аналізувати на слух музичні твори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. слухання, р. слухання, д. слуханню, з. слухання, о. слуханням, м. слуханні, к. слухання