слугівниця

1. (історичне) Жінка, яка перебувала на службі, наймичка; служниця.

2. (застіле, зневажливе) Жінка або дівчина, яка рабськи, принижено служить комусь, виконує чужі доручення.

3. (переносне значення, книжне) Про явище, поняття або річ, яка цілком підпорядкована іншій, виконує допоміжну, підлеглу роль.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |