слуга

[sluɦɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка виконує роботу з обслуговування когось у домашньому господарстві за плату або на певних умовах; прислуга, наймит.

  2. (переносне значення) Той, хто віддано працює на користь кого-, чого-небудь, ревно виконує чиїсь доручення або сліпо підкоряється чиїйсь волі.

  3. (заст., ввічливе) Слово, яким у мовленні зверталися до простолюдина або вживали для позначення особи чоловічої статі (часто у формі множини: “слуги” — “ми”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слуга, р. слуги, д. слузі, з. слугу, о. слугою, м. слузі, к. слуго

Більше записів