Значення
-
Прозора солонувата рідина, що виділяється слізними залозами для змочування та очищення очного яблука, а також у станах сильного емоційного збудження (радості, горя, болю).
-
Крапля цієї рідини, що виступає на очах або стікає по обличчю.
-
Переносно: крапля вологи, роси, рідини, що нагадує за форму сльозу.
-
У ботаніці: застаріла назва виділень смоли або соку на стовбурах деяких дерев (наприклад, вишні, абрикоси).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сльоза, р. сльози, д. сльозі, з. сльозу, о. сльозою, м. сльозі, к. сльозо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘сльоза’ походить від праслов’янського *slьza, яке, ймовірно, пов’язане з *sliz (слиз). Це підтверджується спорідненими словами в інших слов’янських мовах: російське ‘слеза’, білоруське ‘сляза’, польське ‘łza’, чеське ‘slza’, болгарське ‘сълза’, сербохорватське ‘суза’ та інші. Існують також гіпотези про зв’язок із давньоіндійським ‘srjáti’ (випускати), литовським ‘šluoti’ (чистити) або авестійським ‘sraska-‘ (сльоза). Таким чином, ‘сльоза’ є давнім словом, що означає краплю рідини, яка виділяється з очей.
Приклади з художньої літератури
-
Не ти сидів тут, богом битий,
Не ти орав слізьми Орю,
Тут цар сидів, очима бликав,
Царі отут ноздря в ноздрю.
Сиділи, шевкали з Раїма,
Ловили бліх — піски й блохва…
Прийшла з неволі Україна
Й тебе на волю повела.
На вольну волю вільну всюди,
Й тебе побачивши отак,
Сказали землі, води, люди: —
Віднині бог наш — бог-кріпак.— Микола Вінграновський -
Потім я попрохав “смішної”. В “смішній” було те саме, що й в сумній, той же цукор з гіркими сльозами, та сама стара кривда від панів та начальників.— Василь Симоненко
-
— Василь Симоненко