сльоза

[slʲozɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Прозора солонувата рідина, що виділяється слізними залозами для змочування та очищення очного яблука, а також у станах сильного емоційного збудження (радості, горя, болю).

  2. Крапля цієї рідини, що виступає на очах або стікає по обличчю.

  3. Переносно: крапля вологи, роси, рідини, що нагадує за форму сльозу.

  4. У ботаніці: застаріла назва виділень смоли або соку на стовбурах деяких дерев (наприклад, вишні, абрикоси).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сльоза, р. сльози, д. сльозі, з. сльозу, о. сльозою, м. сльозі, к. сльозо

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘сльоза’ походить від праслов’янського *slьza, яке, ймовірно, пов’язане з *sliz (слиз). Це підтверджується спорідненими словами в інших слов’янських мовах: російське ‘слеза’, білоруське ‘сляза’, польське ‘łza’, чеське ‘slza’, болгарське ‘сълза’, сербохорватське ‘суза’ та інші. Існують також гіпотези про зв’язок із давньоіндійським ‘srjáti’ (випускати), литовським ‘šluoti’ (чистити) або авестійським ‘sraska-‘ (сльоза). Таким чином, ‘сльоза’ є давнім словом, що означає краплю рідини, яка виділяється з очей.
Споріднені слова:плакати, ридати, смуток

Приклади з художньої літератури

  • Не ти сидів тут, богом битий,
    Не ти орав слізьми Орю,
    Тут цар сидів, очима бликав,
    Царі отут ноздря в ноздрю.
    Сиділи, шевкали з Раїма,
    Ловили бліх — піски й блохва…
    Прийшла з неволі Україна
    Й тебе на волю повела.
    На вольну волю вільну всюди,
    Й тебе побачивши отак,
    Сказали землі, води, люди: —
    Віднині бог наш — бог-кріпак.
    — Микола Вінграновський
  • Потім я попрохав “смішної”. В “смішній” було те саме, що й в сумній, той же цукор з гіркими сльозами, та сама стара кривда від панів та начальників.
    — Василь Симоненко
  • — Та й що ж тепер? — Тітка дивилася на мене крізь сльозинещасними очима, — Як же тепер, га?
    — Василь Симоненко

Більше записів