слововжиток

[sloʋoʋʒɪtok] Іменник

Буква:С

Значення

Слововжиток — це слово, яке вживається в мові, але не закріпилося в літературній нормі, часто вважається помилковим, зайвим або небажаним через наявність точнішого або більш поширеного синоніма.
Слововжиток — це мовне явище, коли мовець або письменник використовує певне слово в несвластивому йому значенні, порушуючи семантичні або стилістичні норми мови.
Слововжиток — це конкретний випадок неправильного або невдалого вживання слова в мовленні або письмовому тексті, що розглядається як лексична помилка.

Граматичні форми:

н. слововжиток, р. слововжитку, д. слововжиткові, з. слововжиток, о. слововжитком, м. слововжиткові, к. слововжитку