словосполука

[sloʋospolukɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Словосполука — це стійке поєднання двох або більше слів, яке виражає єдине поняття та функціонує в мові як цілісна номінативна одиниця, часто відповідаючи за значенням одному слову (наприклад: залізна дорога, бити байдики, збивати з пантелику).

  2. Словосполука — у граматиці: будь-яке синтаксично організоване поєднання повнозначних слів (головного та залежного), що утворює складник речення (наприклад: яскраве сонце, читати книгу, дуже швидко).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. словосполука, р. словосполуки, д. словосполуці, з. словосполуку, о. словосполукою, м. словосполуці, к. словосполуко

Більше записів