словопобудова

[sloʋopobudoʋɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес утворення нових слів за допомогою певних моделей (морфем) від інших слів, один із основних способів словотвору; словотворення.

  2. Система способів і засобів утворення слів у мові, її словотворча структура.

  3. Розділ мовознавства, що вивчає закони, способи та засоби утворення слів; словотворення як галузь науки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. словопобудова, р. словопобудови, д. словопобудові, з. словопобудову, о. словопобудовою, м. словопобудові, к. словопобудово

Більше записів