словоблудність

[sloʋobludnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або манера говорити багатослівно, невиразно, з використанням порожніх, часто високопарних фраз без конкретного змісту; пустопорожнє базікання, фразерство.

  2. Текст або мовленнєвий витвір, що містить такі порожні, несуттєві висловлювання; набір беззмістовних слів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. словоблудність, р. словоблудності, д. словоблудності, з. словоблудність, о. словоблудністю, м. словоблудності, к. словоблудносте

Більше записів