1. Лексична одиниця, заборонена або небажана для вжитку в певному суспільстві, соціальній групі чи ситуації через релігійні, культурні, моральні, політичні або суспільні норми, що часто замінюється евфемізмом.
2. У лінгвістиці та культурології — термін для позначення заборони на вимову певних слів, пов’язаної з міфологічними, магічними уявленнями або суворими соціальними табу.